Після вимушеного переїзду з родиною з прифронтового села Мала Токмачка до Запоріжжя спеціалістка відділу культури Оріхівської міської ради Євгенія Лось опанувала нову професію, розпочала підприємницьку діяльність і отримала грантове фінансування на розвиток своєї справи.
Російське вторгнення змусило покинути оселю і розпочинати нове життя у Запоріжжі
У рідному селі родина лишалася до квітня 2022 року, поки російські снаряди не почали прилітати на їхню вулицю. Після сильного обстрілу, від якого довелося ховатися у підвалі, Євгенія з чоловіком, сином дошкільного віку та свекрухою вирішили виїжджати до Запоріжжя. Після переїзду з житлом допомогли родичі.
Сьогодні село знаходиться на лічені кілометри до лінії фронту, про обстріли його території щодня згадують в оперативних зведеннях. На початках, поки дозволяла безпекова ситуація, чоловік з матір’ю ще повертався до Малої Токмачки – забирати речі та поратися до господарству. «Перед вторгненням чоловік збудував нову гарну літню кухню, гараж. А тепер немає ані вікон, ані дверей. На жаль, цілих домівок у селі майже не залишилось», – каже Євгенія.
До повномасштабного вторгнення Євгенія Лось працювала в Оріхівській міській раді на посаді провідного спеціаліста відділу культури. У грудні 2022 року її сповістили, що через три місяці на неї чекає скорочення.
«Я дуже любила свою роботу на державній службі і своє минуле життя. Але втішена, що зараз маю можливість розвиватися у новому ділі», – ділиться Євгенія
Після втрати улюбленої роботи знову працевлаштовуватися на державну службу або шукати вакансії Євгенія не бачила можливості і не мала бажання. Після того, як син почав навчатися у школі в дистанційному форматі, вона хотіла знайти такий заробіток, який би дозволяв приділяти більше часу родині і самостійно розпоряджатися своїм графіком. Порадившись з чоловіком, Євгенія вирішила отримати нову професію у сфері краси – і пішла на курси майстра-бровиста.
«Починала абсолютно з нуля. Тому не була впевнена, що вийде і чи взагалі мені ця справа сподобається, – ділиться Євгенія. – Для мене важливо займатись тільки тим, що приносить мені задоволення, а не просто заробляти гроші».
Символічно, що перший базовий курс моделювання, корекції та фарбування брів Євгенія оплатила з останньої зарплатні, яку отримала на державній службі. Після цього ще був курс ламінування вій та брів і безліч майстер-класів онлайн. Навчання і саморозвиток у новій професії продовжується до сьогодні.
13 січня Євгенія Лось відзначила першу річницю роботи у новій професії
Наслідками ризикованого експерименту з абсолютно новим кар’єрним шляхом Євгенія задоволена: «Добре, що я спробувала. Коли почала цим займатися, побачила результати і зростання, а тому продовжую працювати у цьому напрямку».
Як отримати навчання та грантове фінансування для розвитку власної справи
Наступним етапом для Євгенії Лось стала участь у проєкті «Центри розвитку та підтримки жінок Запорізької області». Про цю грантову програму громадської організації «УкрПростір», яку реалізують за підтримки ООН Жінки в Україні, «Перший Запорізький» вже детально розповідав у матеріалі за посиланням.
Оголошення про набір учасниць Євгенія побачила на сторінці у Facebook координаторки проєкту Наталі Селюкової, з якою познайомилася під час тренінгів ще за минулої роботи. Тож довірилася і вирішила подати свою заявку.
Кадри з минулого життя. Євгенія разом з чоловіком та сином Михайликом
Проєкт передбачав навчальну програму з розвитку підприємницьких навичок, а також конкурс на отримання грантової підтримки на відкриття бізнесу.
«Курс був дуже змістовним і корисним. Тренінги з маркетингу і менеджменту, створення резюме і мотиваційних листів, а також – бухгалтерського обліку та підготовки грантових заявок, – згадує Євгенія. – Мені було легше, тому що я вже знала, чим хочу займатися. А іншим дівчатам навчання також допомогло обрати свій шлях у житті і майбутню діяльність».
За підсумками проєкту вона зареєструвалася, як фізична особа-підприємець, і в листопаді отримала грантове фінансування. 23,5 тисяч гривень підприємниця-початківець спрямувала на омріяне навчання – курс з перманентного макіяжу брів. Це косметологічна процедура, що передбачає поверхневе введення натурального пігменту з допомогою спеціального апарату для покращення зовнішнього вигляду брів.
«Якщо на фарбування брів клієнтки приходять до мене раз на місяць, то перманентний макіяж має довготривалий ефект – від одного до трьох років», – розповідає про нюанси майстриня.
Євгенія Лось з допомогою грантових коштів пройшла навчальні курси «Перманентний макіяж брів» та «Безпечне видалення ремувером», а також придбала частину необхідного обладнання для роботи
Наступний грант, який їй вдалося отримати, а це близько 28 тисяч гривень, Євгенія витратила на придбання необхідного обладнання: косметологічної кушетки, сухожарової шафи для стерилізації інструментів, професійної кільцевої лампи, а також машинки для перманентного макіяжу.
«Я дуже вдячна за участь у проєкті та отримання гранту, за можливість розвиватися у сфері, яка вже стала рідною. Ці люди дійсно окриляють і допомагають повірити в себе», – підсумовує підприємниця.
За подіями та анонсами проєкту «Центри підтримки та розвитку жінок Запорізької області» можна слідкувати в Facebook, Instagram і Telegram.
Результат року роботи: власний кабінет у салоні краси, клієнтська база та розписаний наперед графік прийому
Євгенія Лось почала працювати майстром-бровистом трохи більше року тому. 13 січня вона відзначала річницю роботи у новій професії. Своїх клієнток приймає в окремому кабінеті у салоні краси «Пава Плюс» в Космічному мікрорайоні (вул. Європейська, 26).
Як майстер, допомогає з фарбуванням, корекцією, ламінуванням та перманентним макіяжем брів, а також фарбуванням та ламінуванням вій. Крім того, серед її послуг – видалення старого перманенту або неякісного татуажу брів ремувером, а також видалення волосся над верхньою губою.
Своїх клієнток майстер-бровист приймає в окремому кабінеті у салоні краси «Пава Плюс» в Космічному мікрорайоні (вул. Європейська, 26)
«Для мене головним результатом є не зароблені гроші, а моє професійне зростання. Найважливіше в роботі – це якість наданих мою послуг клієнткам. Тож поки не планую збільшувати кількість процедур», – зазначає Євгенія.
Такий підхід до роботи приносить свої гарні результати. Якщо спочатку майстриня орендувала кабінет на 15 днів, то зараз працює цілий місяць – і без вихідних.
«Справи йдуть добре. Клієнтська база зростає. Є запланований запис на найближчий тиждень. Зараз я сама собі начальник, керую своїм часом і можу заробляти більше», – ділиться Євгенія.
Отримавши гарні результати, зупинятися не збирається і вже роздумує, як буде далі розвиватися у новій справі, тим паче – завжди є, куди зростати. «Мій чоловік жартує, що вже встигає за моїми планами», – сміється Євгенія.
«Жителі Запоріжжя досі називають нас «біженцями»: про проблеми ВПО і моральне виснаження
Попри чимало успіхів у новій підприємницькій справі, Євгенію та її родину не оминали проблеми і складнощі, що об’єднують усіх внутрішньо переміщених осіб, які через війну були змушені переїхати і будувати своє життя на новому місці.
«Особливо спочатку було дуже важко. Ми чекали повернення на Оріхівщину. Сподівалися, що все через декілька тижнів закінчиться. Було дуже важко морально прийняти той факт, що в найближчий час скорішого повернення додому точно не буде», – каже Євгенія.
Багатьом її знайомим вимушеним переселенцям дуже важко перестати думати про втрачене минуле життя, вони дотепер морально подавлені і не можуть себе пересити, щоб жити далі. Особливо, коли і через два роки після переїзду досі відчуваєш себе чужим через упереджене ставлення від інших жителів Запоріжжя, які вважають себе «корінним» населенням.
«Але не варто опускати руки. Потрібно чимось займатися. І не лише для того, щоб заробити на життя, а й для того, щоб психологічно себе підтримати. В іншому випадку можна просто зійти з розуму з горя, – говорить Євгенія. – Буває дуже важко: додому тягне, хочеться повернутися до рідної оселі, до минулого життя… Але йдеш на роботу, зустрічаєш там гарних людей, особливо – постійних клієнтів, з якими вже знайшов спільні теми, розмовляєш з ними за кавою і морально розслабляєшся».
За роботою Євгенії Лось можна слідкувати на сторінках у Facebook та Instagram. Запис на процедури – за телефоном +38 (095) 663 78 48 (Vіber, Telegram).
Текст – Андрій Вавілов, фото –з особистого архіву Євгенії Лось
Як у Запоріжжі вимушені переселенки відкривають власну справу: три історії підприємниць-ВПО, які зуміли розпочати нове життя після переїзду
