«Хохол», офіцер спецпідрозділу «Артан». Суспільне Запоріжжя"Першочергова задача — зламати плани противника, які вони несуть уже другий рік. Не допустити прориву на максимально близьку відстань до міста".
За словами офіцера, серед окупантів спостерігається позитивна для ЗСУ динаміка — росіяни дедалі частіше обирають життя замість наказів.
"Вони просто здаються самі. Особовий склад противника розуміє, що ситуація стає безвихідною. Легше здатися в полон і продовжувати життя, ніж слухати команди керівництва, яке жене їх в одну сторону".
Бійці спецпідрозділу ГУР «Артан» під час операцій на Запоріжжі. Скрин з відео Спецпідрозділу «Артан» ГУР МО України
Попри проблеми з мотивацією, за словами офіцера, росіяни все ж таки мають кількісну перевагу та постійно адаптуються до умов сучасної війни.
"Тут серйозний противник. Він вчиться на своїх помилках. На даному напрямку вони представлені однією з найкращих своїх дивізій десантно-штурмових військ. Це еліта в будь-якій державі, і це достойний опонент".
Бійці спецпідрозділу ГУР «Артан» під час операцій на Запоріжжі. Скрин з відео Спецпідрозділу «Артан» ГУР МО України
Нині ситуація на полі бою змінилася, зізнається "Хохол", масовані атаки технікою поступилися місцем піхотним штурмам, що ускладнює роботу розвідки:
"Противник за крайній час відмовився від "м’ясних штурмів", де одночасно задіювали багато техніки. Можливо, техніка закінчується. Зараз більше працюють особовим складом. Виявити групу піхоти складніше, ніж техніку, але ми справляємося".
Бійці спецпідрозділу ГУР «Артан» під час операцій на Запоріжжі. Скрин з відео Спецпідрозділу «Артан» ГУР МО України
А класичні стрілецькі бої на дистанції витягнутої руки стали рідкістю через тотальний контроль неба, ділиться офіцер:
"Активність стрілецьких боїв зараз низька. Небо контролюється безпілотниками 24/7. Все, що виявляється, в ту ж хвилину стає ціллю для удару. Противник може дозволити собі витратити 20–30 FPV-дронів на одну нашу групу, і це не межа".
"Маямі", штурмовик спецпідрозділу ГУР "Артан"
В умовах сучасної війни успіх операції залежить не лише від фізичної підготовки чи вміння стріляти, а й від здатності залишатися невидимим для російських тепловізорів і камер, каже штурмовик на позивний "Маямі".
«Маямі», штурмовик спецпідрозділу ГУР «Артан». Суспільне Запоріжжя"Зараз все дуже залежить від контролю неба. На жаль, ти вже не можеш розраховувати лише на свої навички. Технологія — це величезний контроль. Росіяни пильнують. Щоб виконати задачу, треба бути максимально обережним. На те ми і ГУР, щоб нас не помічали".
"Маямі" зазначає: не лише технології, але й погодні умови можуть стати на заваді. Так, під час однієї з операцій підрозділу ГУР у запорізьких степах, шлях до позицій розтягнувся на два тижні. Штурмовики були змушені вичікувати ідеальну погоду, аби просунутися хоча б на кілька сотень метрів.
"Ми ловили погодні моменти, рухались 15-20 хвилин. Потім чотири дня ми не могли рухатись, бо не було погоди, було там все видно з великих відстаней. Це була середина січня, і ми попали в саму холодну зиму, яка буває на Запоріжжі не так часто".
Суспільне Запоріжжя «Армія РФ знищує наші населені пункти, він просто стирає їх з лиця землі і там майже нічого не залишається. Але ми готуємось до будь-яких дій — у лісі, в урбані, в посадці чи на воді. Де скажуть, там і будемо працювати» «Маямі», штурмовик спецпідрозділу ГУР
Коли запаси їжі, розраховані на місяць, почали вичерпуватися, постало питання елементарного виживання, згадує військовий:
"Виживали, дещо знаходили від попередників: хтось лишив баночку тушонки, хтось — каші. Плюс командування не лишало в біді — прилітали "посилочки". Дрони скидали провіант, воду, газові балони. Ми мали пальники, могли зробити чаю, поїсти тепленького".
«Маямі», штурмовик спецпідрозділу ГУР «Артан». Суспільне Запоріжжя
Проте найбільшим викликом став холод. В умовах, де не можна розводити багаття, бійці використовували досвід виживання в екстремальних умовах:
"Грілися, як вчили: термоковдри з аптечок, тепло побратима. Поміцніше обнялись, ковдрою обкутались — і вже тепліше. Поки один чергує, інший відпочиває. Завішували щілини тканинами, які знаходили на покинутих позиціях, ущільнювали все, що могли".
Бійці спецпідрозділу ГУР «Артан» під час операцій на Запоріжжі. Скрин з відео Спецпідрозділу «Артан» ГУР МО України
Головною метою було замінити підрозділ, що тримав оборону в населеному пункті, та не дати армії РФ просунутися далі. Попри те, що операція тривала 73 дні замість 30, завдання було перевиконане, впевнений "Маямі":
"По плану ми орієнтувались десь на місяць роботи. Вийшло загалом 73 дні. З них 14 днів ми витратили на те, щоб зайти і всього два дні, щоб вийти. Командування нас не підганяло. Вони розуміли, що на все свій час і погода. Ми зайшли, не допустили просування росіян ні на метр. Навпаки — навіть трошки "підчистили" населений пункт. Декілька спланованих операцій пройшли успішно".
"Гал", пілот FPV-дрону
Сьогодні FPV-дрони працюють по всьому спектру об'єктів на Запорізькому напрямку: від антен та засобів РЕБ до живої сили. Проте одним із ключових завдань залишається перерізання логістичних шляхів російської армії, розповідає пілот FPV-дрону на позивний "Гал".
«Гал», пілот FPV-дрону спецпідрозділу «Артан». Суспільне Запоріжжя"Насправді багато різних цілей: антени, ворожі РЕБи, піхота. Працюємо по логістиці, тому що якщо до них вона не дійде — вони не зможуть працювати нормально. Зараз вони використовують переважно легкий транспорт: "буханки",розмовна назва радянських та російських вантажопасажирських автомобілів УАЗ-452, отримала таку назву через схожість форми кузова з цеглиною баггі, квадрики, мотоцикли. Важкої техніки мало. Легкий транспорт швидший, його простіше сховати, але ми все одно його дістаємо".
Окупанти намагаються маскуватися під ландшафт, проте сучасні засоби виявлення залишають їм мало шансів, каже "Гал":
"Коли росіяни чують звук FPV, вони у будь-якому випадку будуть шукати схованку. Вони постійно пробують ховатися, але дуже часто у них це погано виходить. Вони паляться на тому, що впевнені: їх не бачать. Але працюють "Мавіки", "крила", тепловізори. Ми знаємо, де вони точно є, а вони просто думають, що заховались".
Дрон «Вампір». Суспільне Запоріжжя
Окремий напрямок роботи екіпажу "Гала" — протидія пілотам БПЛА.
"БПЛА — це першочергова ціль. Це їхні очі та їхні ударні дрони. Ми полюємо на них постійно. Проти нас літають і їхні так звані елітні підрозділи, наприклад, "Судний день"російський елітний підрозділ, що спеціалізується на використанні FPV-дронів та навчанні їх операторів у війні проти України.. Але це все відносно. Що там БПЛА, що тут БПЛА — головне виявити, а далі задача одна: знищити".
Російська армія часто намагається "засипати" позиції кількістю українських військових, використовуючи дрони "Молнії". За словами військового, інтенсивність може бути надзвичайно високою.
"Вони можуть закинути штук 10 FPV або "Молній" протягом години-двох. Вони не зупиняються, працюють постійно. У такій ситуації доводиться змінювати позиції. Не помиляється той, хто нічого не робить, але якщо вони вираховують розрахунок БПЛА — то будуть туди гатити дуже багато".
Суспільне Запоріжжя «Немає однієї «найважливішої» цілі. Всі вони важливі, бо всі вони працюють проти нас. Будь-яка знищена ціль — піхота, РЕБ чи вантажівка з боєкомплектом — це ослаблення росіян, яке рятує життя нашим хлопцям» «Гал», пілот FPV-дрону спецпідрозділу
Окрім бойових виходів, трапляються і випадки, що демонструють низький моральний стан або повну дезорієнтацію окупантів. "Гал" згадує ситуацію: коли військові РФ навіть "заблукали" в український тил.
"Була ситуація: росіяни зайшли в тил через погану погоду. Вони самі не зрозуміли, куди потрапили. Просто підійшли до місцевих рибалок і попросили… зателефонувати в поліцію. Рибалки кажуть: "Так у вас же зброя є", а ті відповідають: "Нєт, ми воєнні РФ, хотім сдаться". Просто жорстко заблукали хлопці".
Та попри все спецпризначенці "Артану" продовжують тримати оборону та не дають росіянам просунутися ні на метр. Українські захисники запевняють: готові до будь-якого розвитку подій.
