«Люди в цивілізації, а ми у кам’яний вік увійшли»: як живе без зв’язку прифронтовий Кушугум на Запоріжжі

Антидронові сітки у Кушугумі на Запоріжжі, липень 2026 року. Суспільне Запоріжжя

Зупинка «Я люблю Кушугум». Запорізька область, липень 2026 року. Суспільне Запоріжжя

Серед розбитих будинків, згорівших автівок та під куполом антидронових сіток продовжують жити кушугумці. Місцевих жителів ще багато залишається у селищі, але всі ховаються — рятуються від чатуючих російських дронів:

"Є ще люди, ходять, залишаються. Але… Страшно. Там дрон на дроні і дроном поганяє, не можна і носа висунути. Взагалі нічого немає. І доща немає, щоб води дощової хоч взяти. Якщо хлібчика купила, пожувала — то і добре", — поділилася Світлана.

Світлана, переселенка із Гуляйполя. Суспільне Запоріжжя

Сліди від уламків на стіні будинку. Кушугум, Запорізька область, 12 липня 2026 року. Суспільне Запоріжжя

Сама Світлана — із Гуляйполя, та через російські обстріли та небезпеку вкотре вимушена рятуватись та переїжджати. Спочатку жінка шукала прихистку в Малокатеринівці, зараз — у Кушугумі, але і тут затримуватись не буде: "Доведеться їхати далі. Піду шукати, може десь приютюсь".

Місцева жителька йде під дроновими сітками у Кушугумі, Запорізька область, липень 2026 року. Суспільне Запоріжжя

Жителі Кушугума йдуть вулицями селища, липень 2026 року. Суспільне Запоріжжя

Та люди бояться не тільки російських обстрілів, у часто відсутньому зв'язку у місцевих з'явився страх невідомості:

"Світла у нас часто немає, зв’язку — часто немає. Сирени не працюють. Якщо є світло, то, звісно, ми дивимось: КАБи — ми всі йдемо в укриття. Але коли у нас немає світла — ми нічого не знаємо, і ми не йдемо. Страшно…Коли тихо-спокійно — дуже все гарно тут. І природа у нас гарна, і люди тут. А так — ховаємось", — розповіла Олена.

Олена, жителька Кушугума. Суспільне Запоріжжя

Антидронові сітки, якими вкрита дорога у Кушугумі на Запоріжжі, липень 2026 року. Суспільне Запоріжжя

Рятуються кушугумці від постійної небезпеки у підвалах. Та без зв'язку та інтернету робити це важко, поділився Віктор:

"У нас уже з лютого нема інтернету. Взагалі немає! Уже куди не дзвонили… Я обладнав все, і ховаюсь у підвал. А я ж не знаю коли. Коли з хате виносе нас, то ми біжемо у підвал. Ми ж не знаємо. Ми взагалі нічого не знаємо. Ми відрізані від світу всього. Люди в цивілізації, а ми у кам’яний вік увійшли. Нас ніхто не сповіщає, ніхто нічого не робить".

Віктор, житель Кушугума. Суспільне Запоріжжя

Розбиті вікна з фіранками внаслідок російських обстрілів. Кушугум, Запорізька область, липень 2026 року. Суспільне Запоріжжя

У спільній біді кушугумці об'єдналися та намагаються допомагати один одному: хтось поділиться зарядженим павер-банком, а хтось — інтернетом:

"Як прилітає дрон, так і пропадає інтернет. Використовуємо павер-банк, виходить хоч якийсь інтернет, поки не перебивають. А як перебиває — то і того немає, і чуємо по факту, як летить. Летять FPV — ховаємося. Залишились мої сусіди, ще одні — виїхали. Ми намагаємося навіть інтернетом ділитися. Ми з жінкою виходили пройтись, сусідня вулиця вся вдома. Ми стали, поговорили, поділилися один з одним інформацією і пішли. Якось виживати треба. Тут все одно дім", — розповів Віктор.

Згорівша автівка внаслідок російського обстрілу в Кушугумі Запорізької області, липень 2026 року. Суспільне Запоріжжя

Згорівша вщент автівка внаслідок російського обстрілу посеред вулиці в Кушугумі. Запорізька область, липень 2026 року. Суспільне Запоріжжя

Спішить до сусіда хоч трошки підзарядити телефон місцева жителька Олена. Жінка розповіла: зі збільшенням обстрілів багато аптек та магазинів у Кушугумі позакривалися:

"Аптека закрилась, місяця два чи більше… Бити почали постійно, і скло, і все повилітало. І сказали, що не будуть медикаменти сюди возити. І дівчата закрили тут аптеку. Продукти возять, дякую хлопцям, що тримають. Ховаємось, в хату біжимо. Он, в неділю прильоти були — я йшла з центра. Присіла під кущ, шо Бог дасть — то і буде. Чую — десь бахкає, значить щось прилетить. Не стріляють — значить не летить".

Олена, жителька Кушугума. Суспільне Запоріжжя

Розбита аптека у Кушугумі Запорізької області, липень 2026 року. Суспільне Запоріжжя

Та попри інформаційну тишу та постійні обстріли кушугумці не хочуть покидати рідне селище — тут свій будинок, своя земля, свої люди:

"Ви уявити собі не можете, як нам страшно. Як можна бросить своє, те, що ти все життя на нього витратив? Все життя будували, перебудовували. Ну як? Дякую дівчатам, що вмикають павер-банк, щоб інтернет хоч якийсь був. І інтернет приїжджають, намагаються зробити. Стараються, звісно, люди всі. А як нема зв'язку, то з розуму сходимо. І читаємо "Отче наш". Чесне слово. Це так страшно, коли не знаєш, шо робиться", — розповіла Наталя.

Наталя, жителька Кушугума. Суспільне Запоріжжя

Наталя йде повз укриття у Кушугумі на Запоріжжі, липень 2026 року. Суспільне Запоріжжя

Один чоловік приїжджає, з дач. Він у нас скупляється, на велосипеді. І він нам просто подарував квіти. Там теж люди виживають. Вони один одному допомагають, один одному скупляються. Він, он, приїхав. Всім закупив, і поїхав. Оленапро те, як місцеві допомагають один одному

У Кушугумській громаді намагалися відновлювати зв'язок та електропостачання, та з кожним днем робити це стає все важче, пояснив голова Володимир Сосуновський. Причина одна — російські обстріли:

"Альтернативи немає. Ми поставили, було, свої генератори, але в Балабино прилетіла FPVшка. Мало того, що вони вдарили по самій вишці, так воно впало, загорілось. Запалала трава, і згоріли і ті генератори. Сьогодні просто йде знищення. Ми всі маємо це розуміти".

Володимир Сосуновський, Комишуваський селищний голова. Суспільне Запоріжжя

Пошкоджений будинок у Кушугумі Запорізької області, липень 2026 року. Суспільне Запоріжжя

Окупанти обстрілюють на лише критичну інфраструктуру громади, а й чатують на тих, хто відновлює понівечені комунікації, розповів посадовець:

"Дуже стало небезпечно. Коли під’жджає машина, і протягом п'яти-семи хвилин підлітає купа дронів — і горить машина, або в машині хтось горить. За останній місяць втратили мінімум по автомобілю: обленерго — обстріляли вишку, облводоканал, міськводоканал десь під’їжджав, газові мережі… Сьогодні війна. І всі мають розуміти, що себе треба рятувати".

Місцевий житель йде вулицею під антидронововими сітками. Кушугум, Запорізька область, липент 2026 року. Суспільне Запоріжжя

Джерело

Новини Запоріжжя