«Війт», командир відділення РЕБ 1 батальйону 241 ОБр ТрО. Суспільне Запоріжжя"Викрутки, болгарки, шуруповерта і молоток— це був початок майстерні. Перші інструменти. Спали ми тоді по три, по чотири години на добу. Самі вчилися: якісь відео в інтернеті, інформацію по крихтах збирали. Перший засіб, який зробили — ми його склонували. Технічний інженер розібрав, подивилися, підібрали. В принципі, система проста насправді: акумулятор, джамерелектронний пристрій, який генерує потужні радіочастотні перешкоди на певних частотах для блокування або спотворення зв'язку і антена. Ну, а вже поміж того починаєш думати, які кабелі використати, які роз'єми, щоб вони були якісніші".
РЕБ. Суспільне Запоріжжя
Військові розробили два основні напрямки: піхотні РЕБ для захисту окопів та системи, що монтуються на техніку, каже "Війт":
"Ми їх частково розробляємо самі. Ми зробили десь в межах 50 своїх засобів тактичного рівня. Ми їх на полігоні тестимо, монтуємо на автомобіль, підключаємо живлення. Ми робимо самостійно акумулятори для наших РЕБів. Багато таких речей, які ми вдосконалюємо. То що не завжди тут те, що приходить, воно адекватне і відповідає тим задачам, які ставлять для нас. Тому приходиться викручуватися.".
Військові встановлюють РЕБ на авто. Суспільне Запоріжжя
Командир ділиться: в кожного у відділенні — своя чітка зона відповідальності:
"Альварес" по антенах, "Фіксик" по батарейках. "Карм" займається тим, що розробляє модельки під 3D-друк і плюс збирає засоби. "Таліб" — збірка засобів і, відповідно, робота на посту. Ми періодично сідаємо, проговорюємо, що і як ми будемо робити, в якому форматі. Пробуємо, не виходить, ми його вдосконалюємо, переробляємо, щось міняємо".
«Фіксик» працює в майстерні. Суспільне Запоріжжя
У цивільному житті не всі бійці підрозділу мали професії, пов'язані з радіоелектронікою. Так, командир відділення "Війт" раніше працював у дитячому садку музичним керівником, згодом — художнім керівником у будинку культури, а останнім часом обіймав посаду старости села.
"Взагалі, я по цивільній професії — вчитель початкових класів. Остання моя посада — це староста села. Ну, такий такий собі чиновник невеличкого рівня і з посади старости я пішов в армію".
А от його побратим, водій відділення Владислав на позивний "Фіксик", займавяся ремонтом техніки. Проте до повномасштабного вторгнення перебував за кордоном. 28 лютого 2022 року повернувся в Україну, аби піти на фронт, ділиться військовий:
«Фіксик», водій відділення РЕБ 1 батальйону 241 ОБр ТрО. Суспільне Запоріжжя"Я зв'язаний був із електрикою, дуже добре розбираюся в електросхемах, займався ремонтом різної техніки і плюс до того в мене є хист до цього. Мені це подобається. У відділення радіоелектронної боротьби потрапив в 2024 році в листопаді. Намагався піти служити раніше, не брали, тому що в той час я був обмежено придатний. А потім в кінці 2023 року до мене зателефонували і запропонували контракт підписати".
Військові встановлюють РЕБ на авто. Суспільне Запоріжжя
За словами "Фіксика", часто обладнання повертається з передової пошкодженим через нові тактики росіян:
"Є таке поняття як оптоволокно — "ждуни", які сидять безпосередньо на дорозі. Це дуже великий головний біль для водіїв і для засобів радіоелектронної боротьби. До одного з наших пристроїв прилетів такий "ждун". Корпус пошкодило, але сам засіб лишився живим. Орієнтовно день пішов на діагностику та розборку, а на другий день уже фінальна збірка — плануємо віддавати назад хлопцям". «Будь-який засіб РЕБ, який стоїть в зоні досяжності росіян, він потенційна ціль. Відповідно, життя їх не довге, а ремонт коштовний. А забезпечити будь-який підрозділ так, щоб вони мали запас, ну, то практично нереально» «Війт», командир відділення
Майстерня військових. Суспільне Запоріжжя
Окрім ремонту, майстри постійно модернізують техніку за запитами з передової: додають потрібні частоти для протидії російським безпілотникам типу "Молнія" та виправляють помилки заводського обладнання, каже "Війт":
"Попадають запити від хлопців, що їм треба докласти там одну-дві частоти, там умовно від “Молнії” чи ще від якоїсь зарази, щоб я не не висловлювався інакше. То ми докладаємо там модуля чи однієї потужності, іншої, антени перекидаємо. Ми їх на полігоні тестимо, монтуємо на автомобіль, підключаємо живлення. Ми робимо самостійно акумулятори для наших РЕБів. Багато таких речей, які щось вдосконалюємо. Тому, що не завжди те, що приходить, воно адекватне і відповідає тим задачам, які ставлять для нас".
Авто із засобами РЕБ. Суспільне Запоріжжя
Також, за словами оператора засобів РЕБ на позивний "Талібан", військові власноруч розробили систему дистанційного увімкнення РЕБ для водіїв, аби ті могли активувати захист кнопкою з салону прямо під час руху:
«Талібан», оператор засобів РЕБ 1 батальйону 241 ОБр ТрО. Суспільне Запоріжжя"Кнопка дистанційного ввімкнення акумулятора для зручності водія, щоб він не зупинявся в дорозі, він може її включити або виключити за потреби. Під час руху зазвичай користується низькими частотами, але наскільки це зручно, водій собі їде, йому не потрібно вискакувати. Автоматично підключив, засіб запрацював і якби уже безпечніше".
«Талібан» працює в майстерні. Суспільне Запоріжжя
"Талібан" зазначає, що ефективність захисту залежить не лише від потужності пристрою, а й від правильного встановлення. На позиціях бійці часто припускаються помилок, намагаючись додатково "захистити" техніку.
"Підрозділи буває ставлять собі самостійний захист або якісь сітки. Ми це все перевіряємо. Деякі умудрялися металевими армованими сітками закривати РЕБ, а потім кажуть: "Щось воно погано працює". Але ж діапазону нікуди розповсюджуватися. Всередині відбувається затухання сигналу, і ефективності від застосування немає".
«Талібан» тестує РЕБ. Суспільне Запоріжжя
«Є вдячність від хлопців, і це найголовніше. Коли тобі дзвонять після виїзду і кажуть: «Друже, ваш РЕБ FPV-шку посадив» — аж гордість бере. Це приємно насправді» «Війт», командир відділення
Попри виснажливу та ювелірну роботу, головним рушієм для екіпажу залишається зворотний зв'язок від піхотинців з передової лінії оборони, ділиться командир відділення "Війт"
"Ти відчуваєш, що робиш важливу роботу. Можливо, вона непомітна — здається, ніби сидять десь там на задвірках хлопці, щось колупаються, паяють. А насправді воно дуже важливо. Диявол ховається в дрібницях: десь хтось щось не допаяв… Тому треба 300 разів перепровірити, щоб усе було зроблено адекватно. Бо в першу чергу це безпека екіпажу та людей, які виїжджають на завдання".
